За селом на полной воле
Веет ветер-самолет.
Там картофельное поле
Все лиловеньким цветет.
А за полем, где рябинка
Вечно с ветром не в ладу,
Сквозь дубняк бежит тропинка
Вниз, к студеному пруду.
Сквозь кусты мелькнула лодка,
Рябь и солнца острый блеск.
Hа плоту грохочет четко
Дробь вальков под гулкий всплеск.
Пруд синеет круглой чашкой.
Ивы клонятся к воде...
Hа плоту лежат рубашки,
А мальчишки все в пруде.
Солнце брызнуло полоской.
Тени вьются словно дым,
Эх, разденусь за березкой,
Руки вытяну - и к ним!
Тато все може,
Тато все вміє,
Тато теплом своїм зігріє,
Він мужній,сильний,сміливий,
І чесний,добрий,красивий.
Він словом своїм допоможе,
Його поважає кожен.
Люблю я ходити в школу,
Вчити свою рідну мову,
Вчитись слухати батьків,
Захищати малюків,
Якнайкраще рахувати,
І писати та читати,
Слух музичний розвивати,
На уроках не дрімати.
Хмельницький моє місто рідне,
Найкраще в світі,гарне та єдине.
Просторі вулиці,будинки величаві,
Завжди у чистоті та великій славі.
Дитячий сміх завжди тут лунає,
Тут кожна людина це місто величає.
Непомітно як птахи весь час пролітає,
Але мій Хмельницький краси набуває.
Місто моє єдине,рідне й неповториме,
Квітуче,променисте,
Найкраще в світі та барвисте!
1.Весна-красна дівонька,
Прийшла до нас в гаївоньки,
Все навкруги пробудила,
Травою застелила,
Пташки в гайку співають,
Літо закликають.
2.Прийшло до нас літечко,
З квітами і житечком,
Плоди нам принесло,
Щоб все в садах росло,
Всі навкруги радіють,
Стрічати осінь спіють.
3.Осінь-цариця,
Сама молодиця.
В гості до нас завітала,
З вітрами й дощами.
І фрукти спілі збирає,
І зиму зустрічає.
4.Ось зима-бабуся,
Білим снігом трусить,
Сніг отой неначе пух,
Застеля доріжки тут.
Мама єдина, мама одна,
Мама гарненька та молода.
Вона приголубить свою дитину,
Теплом зігріє рідну родину.
Її любов всюди іскриться,
А на устах посмішка ллється,
Щастя дарує вона,
Матуся моя дорога!